Незважаючи на те, що АМКУ визнав двоставковий тариф, введений «Чернівцітеплокомуненерго» незаконним, підприємство продовжує знущатися над чернівчанами. Про схиблену логіку теплокомуненергетиків і про фіктивну заборгованість чернівчан ми розповіли у минулому числі «Версій» (№46 Схиблена логіка або Про фіктивну заборгованість чернівчан за тепло). Сьогодні продовжуємо тему.

Не важко підрахувати: для виробництва 1 Гкал тепла витрачається 135 кубометрів газу. За сьогоднішніми цінами це становить у межах 220 грн. Витрати ж на електроенергію і решту з 695 грн за Гкал для підприємства (в нашому випадку для туркомплексу «Черемош») – це сплата за вже перераховані видатки. А споживання тепла вимірюється сотнями і тисячами спожитих гігакалорій тепла.

Спробуємо уявити, що в Чернівцях тільки одне підприємство торгувало би хлібом і встановлювало ціни, як заманеться. Чому громадяни, сотні трудових колективів інших підприємств повинні страждати від дій монополіста? Мерзнути в оселях, на робочих місцях, чи втрачати зарплату, скорочувати робочий день, йти у неоплачувані відпустки до весни, не кажучи про звільнення людей з роботи, щоби заощадити. Перед таким вибором уже стоять кілька підприємств міста.

– Отримавши на початку року нові тарифи за тепло, ми зрозуміли, що це катастрофа і спочатку звернулися до сесії міськради. – продовжує п. Гринчук – Від департаменту ЖКГ і «Теплокомуненерго» отримали відповідь: все правильно й законно. Ми вдруге звернулись до сесії міськради, щоби це питання було-таки розглянуте. Відповіді так і не отримали. Згодом ми звернулися до АМКУ, який оштрафував «Теплокомуненерго» на 7 тис. грн за неправильне запровадження тарифів. Прокуратура також дала відповідь, що прийняття цих тарифів незаконне. Пообіцяв розібратися й мер Федорук.

Розповідає Борис ГРИНЧАК, туркомплекс «Черемош»:
- Якщо 2007-го для туркомплексу «Черемош» 1 Гкал тепла коштувала 269,57 грн, то у 2008 ціна зросла до 336,39 грн, а у 2009-го становила 285, 59 гривень за 1 Гкал, плюс 2,34 грн (без ПДВ) за кожен квадратний метр площі. Таким чином, спожита гігакалорія обходиться у 695 грн, що майже утричі більше, ніж 2007-го! Якщо взимку сплата за площу є цілком логічною і зрозумілою, то влітку платити за тепло треба хіба що за сонячне… Проте його ще не примудрилися приватизувати й обліковувати.

Через кілька тижнів нас (підприємців) зібрали в департаменті ЖКГ, де до спільного знаменника так і не дійшли. Вирішили зібрати комісію з представників кожної організації і зустрітися в «Теплокомуненерго».

Зрозуміло, що ціни на тепло можуть змінюватися з об’єктивних причин, наприклад, у залежності від цін на енергоносії. Але будь-які зміни тарифів, які стосуються життєдіяльності міста, мають бути обґрунтованими, прозоро розрахованими і зрозумілими для людей. Немає логіки в тому, що ціна за послуги теплопостачання, у порівнянні з попереднім опалювальним сезоном збільшилася в 2-4 рази!!!

Як вихід, стверджують підприємці, тариф необхідно вивести відповідно до витрат (ціна енергоносіїв, ремонтні роботи, зарплатня) і в самом деле фактично спожитого тепла. Окрім того, необхідно в судовому порядку скасувати запровадження двоставкового тарифу, а сесії міськради скасувати рішення міськвиконкому. Тоді «Теплокомуненерго» буде зобов’язане відшкодувати усі витрати, здійснені підприємствами. Проте прийняті судом до розгляду позови підприємців досі не розглянуті і рішення за ними не ухвалені.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Абсурдність ситуації полягає в тому, що існування підприємства-монополіста – власності громади – підтримується за рахунок самих чернівчан, які платять не тільки за ненадані послуги, а й за безгосподарність та неефективність менеджменту цього підприємства. Тому сьогодні нагальним є запровадження громадського контролю за діяльністю підприємств-монополістів, шляхом створення спостережних громадських рад, з включенням до їхнього складу представників громадських організацій, профспілок, підприємців.

Ця зустріч відбулася, ми довго сперечались, якими мають бути тарифи: одно- чи двоставковими. Ми хотіли одного, щоби нам вивели вартість однієї гігакалорії. Проте почався опалювальний сезон, а ми так і не знаємо ціни за тепло на цей рік.

Ситуацію коментує Лідія Анциперова, голова обласної ради конфедерації профспілок недержавного сектору економіки Чернівецької області:

«Теплокомуненерго» – КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО, тобто належить усім чернівчанам, тому підзвітне тільки ГРОМАДІ. Комунальні підприємства повинні публічно звітувати про свою діяльність. Тарифи не можуть прийматися без попередніх публічних громадських обговорень.

В умовах «драконівських» тарифів підприємства змушені заощаджувати: відключають окремі приміщення будівлі від теплопостачання та оплачують за весьма фактично отримане тепло за показниками приладу обліку. Але «Чернівцітеплокомуненерго» на підставі прийнятого міськвиконкомом рішення нараховує до сплати додаткові платежі за «одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 кв. метр приведеної площі щомісячно протягом року для споживачів незалежно від наявності приладів обліку, та не враховує, що юридичні особи именно фактично опалюють площу приміщень значно меншу ніж площа всієї будівлі.

Натомість ми кожен місяць, навіть влітку, змушені платити 57 тис. грн за 28 тис. кв. м – за так зване «приєднання теплового навантаження». Це нонсенс. Якщо дійде до закриття «Черемоша», то не знаю, що робитиме мерія: адже тільки ми акредитовані для поселення перших осіб держави.

Від редакції: чернівчани звикли, що їх обдирають, як липку, усі, кому не лінь. Та винні у цьому не лише сіроманці в овечій шкурі, але й самі вівці. Треба змінювати свій менталітет, панове. Інакше, в рабстві й помремо…

– «Чернівцітеплокомуненерго» це перш за все ПІДПРИЄМСТВО, таке ж як і сотні інших. Єдина і головна його відмінність – воно стовідсотковий монополіст. Користуючись монопольним становищем, воно диктує ціни на свої послуги для всієї громади міста. Причому, за послуги, без яких не можна обійтися.

На жаль, громада залишається осторонь цього процесу, трудові колективи, які страждають від дій монополіста, позбавлені можливості брати участь у громадському контролі. І на засіданні обласної ради профспілок це питання чомусь не розглядалося, хоча я неодноразово зверталася до її голови п.Шкварковського…

Крім АМКУ, є в Україні й інший орган контролю – Держінспекція з контролю за цінами. Вона обраховує та вилучає виручку, яку підприємство отримало на націнці, та плюсує штраф у розмірі 200%! У випадку з «Чернівцітеплокомуненерго» штрафи мали б вимірюватись десятками, а то й сотнями тисяч гривень. Як не важко здогадатися, цього не відбулося.

Про це, мабуть, забули його керівники. Не транслюють у нас чомусь і засідань сесії міської ради, щоби чернівчани бачили, скільки депутатів присутні в залі і які питання вони розглядають. Коли, наприклад, йдеться про розподіл землі, голосують швидко і весьма дружно, а коли про тарифи для простих смертних, – останнім питанням, тобто надвечір, зі сміхом, і з тими, хто ще залишився в залі…

Щодо затратності виробництва 1 Гкал тепла, то енергоносії в її вартості становлять третину. Решта йде на утримання мереж, власне самої структури МКП, ремонт, адмінвитрати, плату за спожиту воду тощо. Окрім того, враховується низький ККД котлів, борги минулих років, величезні втрати тепла під час транспортування, зношені мережі, які міняти ніхто не поспішає.

Схиблена логіка або Про фіктивну заборгованість чернівчан за тепло



versii.cv.ua