"До Євробачення змінили Київ, але робили все поспіхом", - враження про пісенний конкурс

Останній тиждень від ранку і до пізньої ночі центром Києва сновигають тисячі туристів: із-за океану, з європейських країн та регіонів України. Майже у всіх не сходить посмішка з обличчя, люди жваво щось обговорюють – відчувається атмосфера перманентного піднесення, свята. Відчуття серйозності заходу додають хіба що поліцейські на кожному кроці.

"Лівобережну" не впізнати

До церемонії відкриття у центрі Києва тимчасово перекрили дороги, обмежили рух транспорту, провели ремонтні роботи на деяких площах та станціях метро, встановили безліч вказівників та банерів. Випустили навіть поштову марку із зображенням Джамали, оновили площу із скульптурною композицією, що символізує Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь, де засновники міста зображені дітьми. Нацбанк ввів пам’ятну монету номіналом "5" гривень із логотипом пісенного конкурсу.

Є чотири основні локації, де переважно відбуваються всі події: Міжнародний виставковий центр на Лівобережній, містечко Євробачення на Хрещатику, червона доріжка біля Маріїнського палацу та Євроклуб на Парковій дорозі. Хоча, насправді, потужний рух по всьому місту, у неофіційних фанзонах на різних районах столиці, де транслюватиметься конкурс в онлайн-режимі.

Станція метро "Лівобережна", яка раніше нічим не відрізнялася від інших, тепер кардинально змінилася. Тут встановили банери із зображенням логотипу Євробачення та вказівники для туристів. Ремонт провели з урахуванням потреб людей з обмеженими можливостями: жовта смуга на пероні, за яку заборонено ступати до прибуття потяга, зроблена рельєфно (її легко відчути ногою), також встановлені широкі зручні і по-справжньому практичні пандуси із дотриманням усіх вимог (а не як зазвичай: круті, стрімкі й не практичні).

Одразу біля виходу з метро мене зустрічає волонтер Дмитро. Він тримає вказівник із надписом "Євро Арена" двома мовами: українською та англійською. Поряд із ним ще кілька людей із подібними беджами, вони вказують напрямок руху для тих, хто намагається добратися до євровіжин-локації.

Юнак розповів, що за два місяці до початку Євробачення Київська міськрада відібрала команду волонтерів. Основні вимоги: знання англійської мови та місцевості Києва. В анкеті питали, що ви можете показати гостям, чим можете допомогти, чи маєте досвід волонтерства. У команді переважно студенти, майже всі – кияни.

Далі проводили тренінги: як надати першу медичну допомогу, правильно поводитись у непередбачуваних ситуаціях, що можна говорити, а чого не можна. Зазвичай туристи запитують: як пройти, де купити. "У перший день волонтерства спілкувався з двома туристами з Канади. Вразило те, що вони прилетіли сюди спеціально для того, аби побувати на Євробаченні, були дуже захоплені і зацікавлені. Також зверталися туристи з Венесуели – усі у захваті від Києва, – розповів волонтер Дмитро. – Нас поставили тут, біля виходу з метро. А ось на Хрещатику, де розміщене містечко Євробачення (локація зі сценою, фанзоною та зоною фудкорту, там транслюватиметься півфінали та фінал), – там найбільший "двіж". Євроклуб – зона для акредитованих фанів, делегацій, преси, волонтерів. Всім іншим вхід – платний".

Робили все поспіхом

Незважаючи на холодний вечір першого півфіналу – у віторок, 9 травня, – у фанзонах чимало й літніх людей. Пан Віктор, пенсіонер, інженер і художник, виказав більш скептичне враження:

– Євробачення? Це не моя тема, але через нього багато змінилося у місті. Ось тут (вказує на оновлену зупинку, встановлений паркан, відремонтовану дорогу, – авт.) – був ряд генделиків, тепер їх забрали, стало красивіше. Хоча я думаю, що після конкурсу їх знову тут наставлять. Все робилося "у лихоманці", ремонти почали за два місяці, хоча ще рік тому було відомо, що конкурс буде проводитися. Перекрили один з двох входів до метро, вранці створювалися натовпи, йти до іншого входу було незручно. Для багатьох це було неприємним сюрпризом, особливо, якщо поспішаєш. Видно, що не було проекту, не продумано, все робилося поспіхом.

Словом, все безперечно красиво, та не практично. Але стало краще. Нехай собі тішаться.